Марія Матіос
Марія Матіос — українська письменниця, поет, прозаїк, публіцист. Народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки на Буковині.
Марія Матіос корінна гуцулка з Буковини. Перші вірші надрукувала у 15 років. Випускниця філологічного факультету Чернівецького університету, вона пишається тим, що була серед тих, хто добивався присвоєння навчальному закладу імені «буковинського соловейка» — поета Юрія Федьковича. За освітою — український філолог, за покликанням — добровільний народознавець.
Деякий час керувала Спілкою письменників Чернівецької області, займалась видавничою справою, була одним із засновників науково-літературного «Буковинського журналу». У 1992 році дебютувала у журналі «Київ», опублікувавши новелу «Юр’яна і Довгопол». Має унікальне дослідження своєї родини, що корінням сягає 1790 року. Живе в Києві. Цікавиться психологією, етнографією, городництвом та квітникарством.
Марія Матіос має некоронований титул «найбільш плідної письменниці України». Критика її називає як не «чортиком, що вискочив із табакерки», то «грант-дамою української літератури». Автор збірок віршів: «З трави і листя», «Вогонь живиці», «Сад нетерпіння», «Десять дек морозної води», «Жіночий аркан». Найбільшу популярність здобули її книжки: «Бульварний роман», «Життя коротке» (2001), «Фуршет» від Марії Матіос» (2003), «Солодка Даруся» (2004), «Щоденник страченої» (2005), «Містер і місіс Ю в країні укрів» (2006).
Переможець конкурсу «Книжка року-2008» в номінації «Красне письменство — Сучасна українська проза»: «Москалиця; Мама Мариця — дружина Христофора Колумба». Гран-прі та перше місце конкурсу «Коронація слова-2007» за роман «Майже ніколи не навпаки». Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за роман «Солодка Даруся» (2005). Також роман «Солодка Даруся» визнаний найкращою книгою першого 15-річчя Незалежності, яка найбільше вплинула на українців.